Рекомендації психолога батькам
Поради психолога батькам
Шановні батьки! Ось і дочекались Ви одного з найважливіших періодів життя вашої дитини. Ще декілька місяців дитячий садок, з його безтурботністю , а попереду - складний і відповідальний перший клас. Тому, до цього важливого періоду життя діти мають бути психологічно готові. А що саме входить в це поняття, пропонуємо Вам разом розібратися.
Памятка для родителей
«Как преодолеть страх перед школой»
· Первое сентября практически у каждого человека связано с трогательными, волнующими воспоминаниями. Но бывает, что ребенок не хочет идти в школу, поскольку панически ее боится. Причина такого отношения к школе, как правило, - результат ошибок в воспитании. Воспользуйтесь нашими советами, чтобы не допустить подобного.
· Никогда не запугивайте ребенка школой, даже невольно. Нельзя говорить: «Ты плохо считаешь, как же ты будешь учиться?», «Ты не умеешь себя вести, таких детей в школу не берут», «Не будешь стараться, в школе будут одни двойки» и т.д.
· Познакомьте ребенка с его учителем еще до официального начала занятий.
· Посетите несколько раз его будущий класс, дайте ему посидеть за партой и все как следует рассмотреть, чтобы обстановка для ребенка не казалась незнакомой, прогуляйтесь вместе по школе и школьному двору.
· Постарайтесь познакомить ребенка с некоторыми из его одноклассников.
· Читайте ребенку художественную литературу о школьной жизни, смотрите и обсуждайте вместе мультфильмы, кино о школе.
· Расскажите ребенку о приблизительном расписании уроков и времени, отведенному на уроки, перемены, обед, а также когда начинаются и кончаются уроки.
· Спросите ребенка, что он чувствует, идя в школу, о его положительных и негативных впечатлениях. Старайтесь акцентировать внимание ребенка на положительных моментах: на интересных занятиях и возможности завести новых друзей.
· Не возлагайте непосильных, необоснованных надежд на то, что ребенок будет в школе лучшим учеником, превосходящим своих одноклассников.
· Старайтесь больше времени проводить с ребенком, общайтесь с ним на равных, тем самым давая понять, что он уже достаточно взрослый.
· Скажите ребенку, что чувствовать волнение несколько первых дней – абсолютно нормально, и что это испытывают все дети без исключения.
· Чаще хвалите своего ребенка, пусть даже за небольшие достижения. Формируйте, таким образом, ситуацию успеха, укрепляйте его веру в собственные силы и возможности.
1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:
живіть у певному режимі праці, відпочинку , харчування, с саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;
починайте день з посмішки та фіззарядки;
облиште курити, вживати алкоголь при дитині;
залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему , порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;
не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;
дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;
пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.
2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою ( а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на успіх), то:
ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї і для сім’ї;
ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість та ініціативу;
ніколи не виносьте „сміття з хати”;
не поділяйте працю в сім’ї на „жіночу” і „чоловічу”. У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.
3. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:
будьте витриманими та спокійними у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;
приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час, співпереживайте разом з ними створюйте атмосферу абсолютної єдності інтересів у сім’ї;
з підкресленою повагою ставтеся до дружини (чоловіка) , постійно підносячи в очах своїх дітей культ жінки, матері ( батька – глави сім’ї, добувача). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;
обов’язково проводьте сімейні свята – це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності й радості!
4. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:
не пошкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми. Людина багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;
цікавтеся успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;
було б непогано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш сини або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.
5. Якщо ви НЕ бажаєте бачити своїх дітей безпринципними, то:
в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, вчителів. Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини. Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть із того, що є правильним з усіх точок зору.
Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами:
Ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні.
Відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечувати такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.
Успіху вам!
